Земля Україна: хроніка буття і буяння "Твердь, повітря, вода, сонце, зорі – незмінні складові нашого світу від моменту сотворіння до сьогодні. Щось більш просте і водночас більш ємке годі собі й уявити. Щоденна радість і щоденне горе втрачають свою гостроту, натомість схід сонця ось вже мільйон років поспіль щодня вражає своєю щемливою красою мільйони пересічних мешканців планети і тисячі митців всіх національностей. Тим не менше Ігорю Романко вдалося уникнути банальності в цьому найбільш класичному для світового мистецтва жанрі. Спираючись на вітчизняний іконописно-декоративний досвід орнаментальних стилізацій, він створив кілька оригінальних філософсько-медидативних циклів. Вишуканий, дещо меланхолійний колорит і бездоганна архітектоніка лаконічної композиції цього живопису дозволяє «читати» його в будь-якому напрямку. І «назад», занурюючись в літописні глибини часу, і згідно лексики сучасного постмодерну або мінімалізму.

Пульсуюча, розпечена до сяйва плоть скляної маси – поза конкуренцією, коли йдеться про спробу відтворення в мистецькому творі вітального потенціалу Землі. Насичена світлом і кольором товща – ідеальний матеріал для образу стихії, з якої почався і на якій дотепер тримається Світ. Уся кольорова щедрість буяння, уся енергія життя, так безпомилково відтворена в українському народному і наївному мистецтві – тут, під крихкою прозорою шкіркою застиглого скла. Андрій Курило віртуозно поєднує в своїй творчості аутентику національних традицій володіння технікою гутного скла із інтелектуальним потенціалом сучасного мистецтва. Він встигає зупинити мить захвату довершеністю біо- і зоопластики форм життя. Але Андрію замало бути добрим реалістом, він прагне бути фантазером-мрійником, який перетворює щоденність у казкові декорації. І йому це вдається".

Мистецтвознавець Наталія Космолінська